Перше: для створення проектів та їх реалізації – необхідне ініціювання проектів. Від місцевих держадміністрацій роками чуємо: «у нас немає ні проектів, ні коштів». Звісно немає! І не буде. Ініціювати створення проектів мають адміністрації. Ніяких інших структур та організацій, що мають відповідні повноваження в країні немає. Тільки місцеві адміністрації можуть створювати територіальні програми енергозбереження, термомодернізації об’єктів комунальної власності: шкіл, дитячих садків, медичних установ, так само житлових районів і масивів. Не споживачам, а саме в місцевий бюджет, або в фінансові структури за підтримки і з планом від держадміністрацій можуть виділятися кошти міжнародних організацій за програмами з підвищення енергоефективності, збереження енергоресурсів, збереження екології та за іншими.
Принципи схем взаємодії держструктур, фінансових організацій та проектних об’єктів – показані в інфографіці (М1, М2).
Друге: необхідні кредитні програми під низькі відсотки.
Кредитування з мінімальними відсотками і навіть гранти, які не потрібно повертати, можна отримати від міжнародних цільових фондів створених для фінансування зменшення енергоспоживання, зниження викидів парникових газів та збереження екології. Для того, щоб отримати такі кредити і гранти потрібно створити регіональні програми у цих галузях. Територіальними органами, які можуть і зобов’язані виступити ініціаторами програм і єдині хто має для цього права і повноваження, є обласні, районні та міські адміністрації. Схеми для таких кредитних програм і як зробити їх прибутковими для всіх сторін – також показано в інфографіці (М2).
Щодо державного рівня взаємодії, програм з енергоефективності, енергозбереження, досягнення енергетичної незалежності країни та розвитку.
Схема, за якою зараз відбуваються розподіл коштів , дотацій, закупівлі енергоресурсів та їх витрата – занадто збиткова для усіх сторін, окрім «власників» енергоресурсів (М3). Всі втрати, всі витрати – сплачуються повною вартістю (або з гаманців споживача, або з держбюджетів, тобто все одно з грошей платників податків через дотації/субсидії).
Така схема призводить тільки до зросту внутрішніх і зовнішніх боргів, зубожіння населення і країни. І до збагачення лише окремих «діячів» ринку енергоресурсів та послуг.
В будь-якому випадку, скільки б грошей не давалося на оплату неефективного споживання і втрат – ці гроші будуть втрачатися. Постійно і безрезультатно.
Замість безрезультатних і незворотних втрат – більш дієва принципово інша схема спрямування коштів (М4) (на прикладі модернізації будівель за технологією «Екокольт»)
За такою схемою, зі спрямування коштів платників податків, або з міжнародних грантів/кредитів/тощо, досягаються результати:
– Зменшуються втрати, покращується комфорт в оселях і фінансовий стан населення.
– Внутрішні і зовнішні заборгованості повертаються без значних ударів по фінансовому стану населення.
– Розвиток промисловості, створення робочих місць.
– Наповнення бюджетів податками з грантових і виділених коштів в процесі модернізації.
– Значне зменшення споживання енергоресурсів (дозволяє: використовувати ресурси власного видобутку, відсутність необхідності зовнішнього кредитування для сплати за придбані ресурси).
І головне – за ці гроші створюються і збільшуються активи населення, а не одноосібних елементів.
Також – принципова схема погашення кредитів з низькими відсотковими ставками з паралельним отриманням результатів і розвитку цілої низки галузей, інфраструктури, соціальної забезпеченості (М5).
Про приклад цільового виділення коштів міжнародними організаціями в тому числі і на енергоефективність в Україні – можна почитати за ЦИМ посиланням на сайті Мінрегіону.