Зліва – звичайні будинки, зправа – з теплообмінним контуром та термоізоляцією.
Серпень, ніч, за день стіни так прогріваються, що вночі, навіть з падінням температури на вулиці до +22, в приміщеннях продовжує зберігатися +28-+30 і нормально, комфортно спати – неможливо…
І якщо в такий момент хтось скаже Вам, що саме час вмикати опалення – Ви щонайменше здивуєтеся, якщо не скажете куди йому краще пройти.
Приблизно така ж реакція і в нас, коли нам кажуть, що при температурі стін +20 – +24 потрібно вмикати внутрішнє опалення..
А тепер всеж повернімось до принципу теплозабезпечення житла Активним Утепленням-Опаленням.
Стіни вашого житла – нагріваються і охолоджуються. З певною інерцією процесів (не одразу охолоджуються ввечері і деякий час лишаються прохолоднішими зранку, наприклад).
Так само відбувається і посезонно – стіни теплі (і навіть гарячі) влітку, холодні взимку.
Якщо просто закрити їх термоізоляцією – вони все одно будуть нагріватися і охолоджуватися, але повільніше і з меншими піковими значеннями температури. Але при цьому лишається необхідність підтримувати їх температуру зсередини. Батареями чи кондиціонером – в залежності від сезону і значення «комфортної температури» для власника житла. Тобто – нагрівати чи охолоджувати повітря, яке потім вже регулює температуру стін, витрачаючи багато енергоресурсів через нефективність такого циклу.
Нам було мало ефекту від термоізоляції і ми почали використовувати всю масу стін для акумуляції тепла і найекономнішого теплозабезпечення.
І от як:
Під термоізоляцією, яка не дає стінам втрачати тепло взимку і отримувати його в повному обсязі влітку, ми встановлюємо теплообмінний контур, в якому взимку циркулює теплоносій з температурою до 25 градусів. Стіни – мають приблизно на 0.5-1 градус меншу температуру на зовнішній стороні і лишаються приблизно на 1-2 градуси холодніші з внутрішнього боку, так як «віддають» тепло в приміщення.
Тобто, температура на внутрішній стороні стін – до 24 градусів.
Тобто, температура стін – приблизно така ж сама, як в літню ніч. Вам потрібно вмикати опалення влітку? 🙂
– це зрада! ви забули про втрати через вікна! – захоче закричати дехто…
Не забули. І навіть спеціально нагадуємо про них!:
Чим більше енергії (тепла) подається на внутрішню сторону вікна взимку (наявність батареї під вікном і постійне подання тепла конвективним рухом повітря, наприклад) – тим більші втрати через вікна. Банальне перенесення батареї з-під вікна, доречі, вже призведе до зменшення втрат.
Але у випадку «холодних» стін – це неможливо! Потрібно «гріти відкоси» біля вікна, інакше вони промерзнуть. У випадку ж використання активного утеплення – відкоси мають нормальну температуру, не даючи вікнам «запотівати», а самим відкосам – зволожуватися та пліснявіти.
Ітог режиму опалення:
– ПОСТІЙНО теплі стіни, які не втрачають тепло і передають до приміщення «надлишкову» температуру лише для компенсації втрат, якіх покищо неможливо позбутися.
– Виключення з процесу теплозабезпечення до 70% непродуктивних втрат теплової енергії, властивих конвективному опаленню.
– Мінімальний рівень споживання енергії для «опалення» (але правильніше казати «теплозабезпечення») – для нагріву теплоносія лише до 18-25 градусів, а не до 60, як необхідно для батарей.
Та інші, про які вже є окремі матеріали на цьому сайті та на сторінці у facebook
Режим охолодження.
В разі підключення теплообмінного контуру до грунтового теплообменника – на стіні, в контурі під термоізоляцією, теплоносій циркулює з температурою 8-14 градусів. Охолоджує стіни і «забирає» тепло до землі, нагріваючи грунтові пласти, що можна потім використати взимку бiльш эфективного опалення, або просто режиму захисту будівель від промерзань.
Або ж настінний контур через тепловий насос під’єднується до бойлерів і тепло нагрітих стін використовується для нагріву води (навіть під максимальною термоізоляцією стіни житлових будівель нагріватимуться і охолоджуватимуться в залежності від сезону).
Ітог режиму охолодження: в оселі прохолодно, а енергія споживається тільки на циркуляцію теплоносія в теплообмінному контурі (можна обійтися невеличкою сонячною панеллю), або охолодження стiн перетворюется в нагрiв води.
Тобто, система теплозабезпечення виконує роль кондиціонеру, тільки ефективніше (економніше і охолоджує не тільки повітря, але й в першу всю будівлю).
Додатковий результат:
Постійна температура зовнішньої і внутрішньої сторони стін підтримується в межах +14-+25 градусів.
Без температурних перепадів до мінусових значень з зовнішньої сторони і «перегріву» влітку.
А це – відсутність температурних руйнацій та значне збільшення терміну експлуатації будівлі без ремонтів.