М1. Принцип взаємодії.
Перше: для створення проектів та їх реалізації – необхідне ініціювання проектів. Від місцевих держадміністрацій роками чуємо: «у нас немає ні проектів, ні коштів». Звісно немає! І не буде. Ініціювати створення проектів мають адміністрації. Ніяких інших структур та організацій, що мають відповідні повноваження в країні немає. Тільки місцеві адміністрації можуть створювати територіальні програми енергозбереження, термомодернізації об’єктів комунальної власності: шкіл, дитячих садків, медичних установ, так само житлових районів і масивів. Не споживачам, а саме в місцевий бюджет, або в фінансові структури за підтримки і з планом від держадміністрацій можуть виділятися кошти міжнародних організацій за програмами з підвищення енергоефективності, збереження енергоресурсів, збереження екології та за іншими.
Принципи схем взаємодії держструктур, фінансових організацій та проектних об’єктів – показані в інфографіці (М1, М2).
Друге: необхідні кредитні програми під низькі відсотки.
Кредитування з мінімальними відсотками і навіть гранти, які не потрібно повертати, можна отримати від міжнародних цільових фондів створених для фінансування зменшення енергоспоживання, зниження викидів парникових газів та збереження екології. Для того, щоб отримати такі кредити і гранти потрібно створити регіональні програми у цих галузях. Територіальними органами, які можуть і зобов’язані виступити ініціаторами програм і єдині хто має для цього права і повноваження, є обласні, районні та міські адміністрації. Схеми для таких кредитних програм і як зробити їх прибутковими для всіх сторін – також показано в інфографіці (М2).
М2. Модель структури адміністративно-фінансової взаємодії при термомодернізації будівель житлового та адміністративного фонду
Щодо державного рівня взаємодії, програм з енергоефективності, енергозбереження, досягнення енергетичної незалежності країни та розвитку.
Схема, за якою зараз відбуваються розподіл коштів , дотацій, закупівлі енергоресурсів та їх витрата – занадто збиткова для усіх сторін, окрім «власників» енергоресурсів (М3). Всі втрати, всі витрати – сплачуються повною вартістю (або з гаманців споживача, або з держбюджетів, тобто все одно з грошей платників податків через дотації/субсидії).
М3. Схема існуючих втрат і витрат.
Така схема призводить тільки до зросту внутрішніх і зовнішніх боргів, зубожіння населення і країни. І до збагачення лише окремих «діячів» ринку енергоресурсів та послуг.
В будь-якому випадку, скільки б грошей не давалося на оплату неефективного споживання і втрат – ці гроші будуть втрачатися. Постійно і безрезультатно.
Замість безрезультатних і незворотних втрат – більш дієва принципово інша схема спрямування коштів (М4) (на прикладі модернізації будівель за технологією «Екокольт»)
М4. Схема економії витрат, розподілення коштів та наповнення бюджетів.
За такою схемою, зі спрямування коштів платників податків, або з міжнародних грантів/кредитів/тощо, досягаються результати:
– Зменшуються втрати, покращується комфорт в оселях і фінансовий стан населення.
– Внутрішні і зовнішні заборгованості повертаються без значних ударів по фінансовому стану населення.
– Розвиток промисловості, створення робочих місць.
– Наповнення бюджетів податками з грантових і виділених коштів в процесі модернізації.
– Значне зменшення споживання енергоресурсів (дозволяє: використовувати ресурси власного видобутку, відсутність необхідності зовнішнього кредитування для сплати за придбані ресурси).
І головне – за ці гроші створюються і збільшуються активи населення, а не одноосібних елементів.
Також – принципова схема погашення кредитів з низькими відсотковими ставками з паралельним отриманням результатів і розвитку цілої низки галузей, інфраструктури, соціальної забезпеченості (М5).
М5. На прикладі довгострокового кредитування. Q – тепловий потік для опалення будівлі. До модернізації за технологією “Екокольт” – 100%, після встановлення – 20% (взяті середні з мінімальних середньостатистичних розрахункових прогнозів).
Про приклад цільового виділення коштів міжнародними організаціями в тому числі і на енергоефективність в Україні – можна почитати за ЦИМ посиланням на сайті Мінрегіону.